як я в бальнічьку загреміла

opelsyna 10.05.2013 в 22:50

здається, прийшов час розродитись на опус того, як я отримала перше в житті враження від перебування в лікарні.
Читать дальше...

{ 37 коментарі }

моє-тобі

opelsyna 19.04.2013 в 22:19

от бачиш, я тобі пишу, а ти цього не знаєш.

ти моє вперше.
вперше жіноче.

{ 6 коментарі }

щось

opelsyna 04.02.2013 в 00:02

душу охоплює якесь таке хвилювання, як ніби щось важливе десь поряд, як ніби вдаkось згадати щось, що давно забуте. як ніби вдалось нарешті відчути щось, що було заборонене. на що ти сам наклав заборону з певних причин і вирішив, що для тебе, для людей краще цього не відчувати.

і я знаю що це. це-рокенрол душі. ми ж його насправді подавлюємо. певні причини заставляють нас робити це, хіба не так? бо є наслідки. іноді треба думати, щоб цих наслідків не було.

знову втратила думку.....

іноді я дуже добре розумію, чому великі літератори світу цього творили під психотропами. банально-відкривається свідомість. те, що наболіло, це те ж саме, що ми можемо тримати під замком під-час тверезого глузду. але потрібно лиш нам якось підважити цей стан рівноваги, як ми або випускаємо на волю щось потаємне, хоч і для себе, ми ним насолоджуємось і ми його смакуємо. або ж ми ностальгуємо. або ж ми депресуємо. все залежить, яке воно це щось.

я щойно мала якусь думку. і я хотілва її описати, як на мене вона було офігенна. але долею секунди, відволікшись на щось інше, ця думка пропала. муза мене покинула. і це сумно. сумні ці моменти, коли думки пропадають. це дуже не правильно, коли музи пропадають. кожну не використану думку ми убиваємо. кожну не використану музу ми вбиваємо. з цього можна зробити висновок, що люди-вбивці мимоволі. вони закохуються, вони ігнорують музи, вони їх як наслідок убивають. один із способів убити музу. один з негативних аспектів кохання, якщо воно не сліпе.

і ще не правильно тратити час на чекання листів. ще неправильніше не відповідати на листи. вершина неправильності писати листи, які потребують відповіді.

покищо крапка. не правильно також витягувати всі соки з музи.

{ 9 коментарі }

як найдешевше добратись в Польщу

opelsyna 20.11.2012 в 21:09

спеціально для Ореста))

загалом, усі міжнародні рейси з України в місто Польщі, куди ви напрявляєтесь, адсько дорогі. тому найкраще добратись до найближчого польського міста, а далі користуватись внутрішньою транспортною системою. звісно, якщо ви не заробітчани чи заробітчанки, які їдуть з енною кількістю тлумаків.

ще примічу той факт, що навіть залізничне сполучення з найближчої Української точки до найближчої Польської точки дуже дороге, тому найкраще користуватись автобусами, благо кількість рейсів та їх маршрути це дозволяють.

як на мене, найкращий варіант сполучення це автобус Львів (АС Стрийська) - Перемишль. квиток коштує 82 грн, і автобус курсує досить часто, біля 6-8 рейсів на добу кожного дня. але, ту є але. ці автобуси - старі українські ікаруси, які тримаються купи невідомо як, або ж на всім відомій субстанції з людського носу. ідеально, якщо потрапити на польський автобус, точно знаю що з Перемишля він виїжджає в 10:00, а зі Львова в 13:00 чи 13:15. а з самого Перемишля можна вже добратись куди завгодно, влада Польщі це розуміє, тому зі сполученнями там проблем немає.

є ще автобус Львів (АС Стрийська)-Жешів, там розвалюхи не їздять, але і курсує він два рази на тиждень. коштує 118 грн. всі потяги, які їдуть з Перемишля, їдуть через Жешів. крім Люблінського напрямку, звісно.

є ще студентський спосіб добиратись, він ще дешевший. але ним іноді навіть студенти не користуються, ібо існує загроза зіткнутись з представниками просто гомо, без сапіенс. це - піший перехід границі. з ЖД станції ві Львові маршрутки Львів-Шегині довезуть вас на границю за 23 гривні (враховуйте той факт, що коли ви повертатиметесь з Польщі, вартість проїзду може подорожчати і вам вмотивують це Євро 2012, не залежно від того, що воно вже пройшло). на кордоні пішо пройти всі КПП і на польській стороні, яку всі величають Медика, сісти на бусік Пшемишль-Медика, які приїжджають на Перемишльську автоснанцію (Przemyśl Dworzec PKS). ЖД знаходиться в ста метрах від автобусної. це задоволення коштуватиме 2 злотих. а далі вже відомі нам будь-які залізничні сполучення.

розклад потягів можна подивитись на чарівному сайті www.pkp.pl . на період Євро-2012 там зявилась інформація на російській та англійській, і нікуда ще не зникла.

а петер великі АЛЕ.

загалом, вони стосуються пішого перетину. автобус Львів-Шегині буде забитий по зав*язку різними не надто приємними запахами. на границі вас чекатиме черга торгашів, які в Польщу везуть папіроси та горівку, а з найближчої польської Бєдронки назад тлумаки сиру, м*яса та ще всякого краму, який вони успішно спихнуть ві Львові. і ця черга не на 15-20 хвилин, а годин на 3-4. ну і ті, що гендлюватимуть і створюватимуть чергу на кордоні, високим рівнем розвитку не вирізнятимуться, а їхнє IQ буде рівно в два рази менше вашого. чесне слово, 5 років їздила, і з кожним разом ситуація погіршувалась. тому, якщо оберете цей варіант, готуйтесь. за дешевизну потрібно платити.

злоті купувати краще перед поїздкою, на кордоні курс не завжди кращий, зазвичай такий самий чи навіть вищий.

ніби все.

UPD. не залежно від того, який вид перетину кордону ви виберете, вас не омине чекання на границі. авобуси тримають, навіть якщо перед вами нікого немає. це-установка, протримати автобус певну кількість часу. АЛЕ. набагато приємніше сидіти в теплому автобусі і чекати, коли пограничники прийдуть і заберуть в тебе паспорт, а потім коли його принесуть, ніж стояти затиснутим зі всіх сторін приграничними гомо гендлярями, які не розуміють людську мову і законам логіки не піддаються, при перетині границі пішо. бо сидіння в автобусі не несе в собі потенційної загрози отримати синяк, вивих чи навіть переломи частин тіла (зазвичай руки), а піший перехід несе. бо гомо гендлярі дійсно дикі, і коли відкривають калітку на прохід до польського КПП, вони летять уперед, топчучи все на своєму шляху, як ніби на КПП роздають перепустки до раю. (моїй знайомій так чуть би не зламали вивихнуту ногу, я так отримала величезний синяк, при мені раз тьотіньку так затиснули, що вона ледь не зомліла, і польському погранцю якось цей потік людей зламав руку). я вас попередила.

{ 22 коментарі }

солянка

opelsyna 20.11.2012 в 18:07

вірите, але я вже готова працювати. але, виявляється, знайти роботу, не так вже й просто, навіть якщо я така офігенна (і скромна, ага). в нас всі хочуть максимум, супер спеціаліста свого, який працюватиме за помірний мінімум. ага, шас. ну, або я помиляюсь.

мій кіт - гопнік. кожен день в цьому переконуюсь. я іноді тікаю від нього, бо руки і ноги всі подряпані, а те, що я його пижджу, коли він кусається, йому попри тапочки. а ще якось, коли я щось на телефоні дивилась, він підбіг, стрибнув, і вибив мабілу з рук. підозрюю, в житті він не пропаде. треба вчити його їсти сємки і приносити гроші в хату))

власне, все. чи вас ще щось цікавить?

{ 28 коментарі }

Даний блог переїхав на Хутір

opelsyna 18.10.2011 в 19:13

Хутор - создай свой блог Этот блог переехал на Хутор.

 

патамуша боти

патамуша спам

патамуша ЕНТО

Ласкаво Прошу СЮДИ

{ 12 коментарі }

Вас цікавить Рай? запитайте мене, Як

opelsyna 10.10.2011 в 20:20

ІнесКо ці вихідні провело в відомому курортному містечку Мармаріс, на берегах Середземного моря.

добре мати знайомих, які мають знайомих)) і ті другі знайомі мають знайомих власників готелю та ресторану) це сулить халяву, помножену на турецьку гостинність))

по самому Мармарісу видно, що воно живе на туризмі. усе направлено на туристів, на вулицях самі туристи. але загалом мило, спокійно та приємно.

були ми там два дні: субота-неділя. в суботу пощастило покупатись та позасмагати, в неділю лишень поблюдіть море, так як цілу ніч перед тим падав дощ, і купатись було нереально.

трохи бла-бла-бла:
якщо чесно, мене дратує до кінчиків пальців турецька манера запрошувати покупців в магазин. не люблю, коли до мене чіпляються.

найшовся на базарі унікум, якому захотілось заїхати в пику усіма його сувенірами водночас, ібо він сказав, що українські дівчата дуже дешеві, їм вистачає купити одне пиво і вони твої. тому через ці слова хочеться сказати: горіть в пеклі ті, хто не вміє себе подавати, поводити і відстоювати. якщо ти, курво поганенька, їдеш на курорт і в тебе недойоб, то втамуй його дома на дискутівці, але не винось на міжнародний рівень. ібо тобі після клюбу добре, але після тебе в країні іншим порєдним дівонькам стрьомно показуватись, ібо чрівата складеним ставленням до усіх представниць чарівної статі твоєї країни. і пшепрашам, якщо щось грубо сказала, ібо не вперше таке чую, і вже захарило. плюс це ще й звиздець як не приємно, коли тебе заздалегідь сприймають лишень через одну призму.

фото та решта тексту тут

{ 6 коментарі }

бо Ти-Мій світ

opelsyna 21.09.2011 в 14:06

пішла гуляти. скільки ж можна сидіти дома. гаряче. бачу море, пальми, вітер з моря. ніби красиво, але бракує суттєвої речі — Тебе. з Тобою ту був би рай.

зрадницькі сльози течуть струмком, але я надіюсь, що окуляри їх приховають. хоча, тугу в очах можуть приховати лишень Твої долоні.

сиджу в парку, слухаю музику, дивлюсь на море, гори, а думки біля Тебе і з Тобою. тут ходить купа людей, а бачити хочеться лишень обраний круг, і лишень вибраній хочеться посміхатись.

все більше і все частіше в цьому переконуюсь: життя на Землі, раю на Небі, пекла під Землею, дощу з Неба, сліз з Очей, Повітря в атмосфері не буде без Тебе.

нічого в цьому світі не буде без Тебе. для Мене. бо Ти-Мій світ.

{ 4 коментарі }

Turkiye online:як ІнесКо прилетіло і офігіло(многабукаф)

opelsyna 20.09.2011 в 18:20

офігіло практично від усього.

але, по порядку

Читать дальше...

{ 14 коментарі }

мене(с)

opelsyna 28.03.2011 в 13:51

коли ти приїжджаєш в гуртожиток, а тут бардак і нікого немає, можна на повну увімкнути улюблену музику і не очікувати, що хтось за 15 секунд програвання оратиме "Інесса зроби тихіше".

насолоджуємось і читаємо...

http://www.youtube.com/watch?v=YnCm4nw--bM&feature=related

їхати зі Львова під цю пісню було епічно, символічно, пробираюче та крапаль боляче.

я жартую, але зовсім не прагне цього моє відчуття.

я тверезо думаю, доросло думаю, а насправді хочеться загорнутись в обійми і вередувати, як мала дитина.

я стомлена, і від цієї втоми і стаю пасивна. тиждень назад було абсолютно навпаки, ритми серця не давали заснути навіть після майже доби відсутності сну.

купа справ, тотальна зайнятість і відсторонене бажання сприймати барви житія.

слова різко закінчуються........батарейка сідає

{ 32 коментарі }

запишу, щоб не пропало

opelsyna 25.02.2011 в 00:15

про ХиБе

заєбало(с)

про всю решту

ніби маю купу новин.
сьогоднішній сніданок-одна таблетка спазмалгону і три ковтки цяю аж до третьої дня. отак нинчє на пари ходять. а ще я поспала, притулившись спинкою до батареї. офігенно гріє спину болючу на нирки))

музика повернулась в моє життя. сьогодні, неочікувано, піснею Алкоксів зі Старушки. тепер я можу слухати ноти, мене тягне на ноти.

учельня згодилась профінансувати конференцію, а термін реєстрації продовжили на тиждень) такщо завтра я успішно доперекладаю свою роботу і вишлю їм, і буду просити парнів з гори, най мене відберуть і я тобі буду вся така ніби умна представляти УІТМ на Шевченківській Весні 2001: Економіка (лізучи в економу грішу по чорному, ібо ніразу я не економіст). скажу єдно-мені все легше висловлюватись польською, що не дивно, але лячно.

почала читати Солодку Дарусю, і хочеться дочитати її якнайшвидше. цікаво.

помітила, що пишу уривками. чи то пак уривчасто. хочеться говорити фактами і по пунктам, а не довгими текстами.

спостерігала за першим курсом. як же вони мене дратують. не вміють вони бац і всьо? дорослий? обовязково це мусить бути так довго і мучітільно для оточуючих??

стало знову цікаво ходити на пари. але цікаво не через те, що щось дізнаюсь, що спілкуюсь з людіями (в останній тиждень в мене нехватка свіжих нових людей в крові). стало цікаво спостерігати за тими самими людіямі, як вони думають, поводяться, живуть, вгадувати їх смисл та значення, читати їх та домальовувати. мимоволі відчуваю себе років на 20 старшою за них, таким собі вечно молодым вченим, який ставить на них свої психологічні експерименти. а може дійсно так? може я на справді якимось чином забагато постаріла??

а узагалі захотілось весни та свіжих помаранчів.

музіка: Алкокс

{ 7 коментарі }

хочу

opelsyna 10.02.2011 в 00:09

хочу писати казку, історію життя, розповідь дівчинки, думки_в_голос.

якщо не полінуюсь, з пятниці почну. в форматі .txt

{ 43 коментарі }

для настрою

opelsyna 08.02.2011 в 10:51

))

{ 10 коментарі }

так,нірвірую

opelsyna 04.02.2011 в 01:09

бе бе бе

АПД. сцуко фотки не додає((

{ 19 коментарі }

маленька цитатка, але якби торкає

opelsyna 01.02.2011 в 00:02

Lizaki zamieniły się na papierosy, niewinne stały się dziwkami. Praca domowa umarła śmiercią naturalną, a telefony są używane w klasie. Cola zamieniła się w wódkę, a rowery w samochody. Niewinne pocałunki przeistoczyły się w dziki seks. Pamiętasz kiedy "zabezpieczać się" znaczyło włożyć na głowę hełm? Kiedy najgorszą rzeczą jaką mogłaś usłyszeć od chłopaka było to, że jesteś głupia. Kiedy ramiona taty były najwyższym miejscem na ziemi, a mama była największym bohaterem? Twoimi najgorszymi wrogami było Twoje rodzeństwo? Kiedy w wyścigach chodziło tylko o to, kto pobiegnie szybciej? Kiedy wojna oznaczała tylko grę karcianą. Kiedy wkładanie spódniczki nie oznaczało, że jesteś suką. Jedynymi "narkotykami" było lekarstwo na kaszel, a zioło oznaczało pietruszkę, którą Twoja mama wrzucała do zupy? Największy ból jaki czułeś to pieczenie zdartych kolan i łokci. I kiedy pożegnania oznaczały tylko "do zobaczenia jutro"...

{ 49 коментарі }

читати всім

opelsyna 31.01.2011 в 01:49

http://www.kyivpost.ua/lifestyle/news/lina-kostenko-vidala-zapiski-ukrayinskogo-samashedshogo.html

ібо навіть моя бабуся зараз шукає цю книжку у друкованому варіанті.

{ 32 коментарі }

про річки

opelsyna 26.01.2011 в 17:35

фото тут: http://hiblogger.net/photos/album/9068/

в пост завантажити їх не вдалось. на жаль.

до заального списку ще добавився всім відомий Сн))

{ 10 коментарі }

вЕЕЕЕЕЕлИкі річки, на ких я побувала

opelsyna 26.01.2011 в 12:23

здається, це за останні 5 років

-Дніпро

-Дністер

-Міссіссіппі

-Віслок

-Південний Буг

-Вісла

-Одра.

скоро забабахаю альбом

{ 14 коментарі }

я подавлена

opelsyna 25.01.2011 в 20:35

я знаю, що люди сволочі і що отако чогось безвоздмєздно можна очікувати лишень від рідних, не часто навіть від близьких.

підлостей можна очікувати лишень від низькоморальних. так, щоб свідомо.

іноді я людей не розумію, які за прості речі роблять багато фігні. але це мене не ранить.

але якщо вже люди, з якими ти живеш, до прикладу, через дрібязги роБЛЯТЬ свяку фігню не вмотивовану-мене це бє кувалдою по голові.

отако і зараз. такої дрібязкової неадекватності я не очікувала.

обідно. паршиво. від такого аж очі на сльози. як перша реакція.

{ 66 коментарі }

я ботаню,я ботан

opelsyna 24.01.2011 в 16:19

отако і проходять в мене останні два тижні і ще стільки же буде проходити! і амінь.

за цей час і відчула себе мозгом,бо:

- здала макроекономіку ІІ на 4,5 і внєзапно роздуплилась в графіку про попит і пожад праці на колоквіумі))

- опрацювавши самостійно виклади і цвіченя зі статистики почала втому шарити)) ну і поки розбирала виклади, то надибала картинку нижче(фіг там, не грузиться, але суть того, що там була знимка Адама Малиша і порівняння довжини стрибка даного фацета))). якби, я була в нєдоумєнії.

нету практично нема, ібо в інформатиків руки виросли глибше ніж з задниці і сітка падає постійно, зате є стимул до ботанізму, ібо що ще робить то??

в нас пада лапатий сніжок, все біло, і не холодно, через що аж приємніше до універу чалапати.

а ще я щось стандартно мерзу. грілку, срочно мені грілку в студію!!

{ 30 коментарі }

хочеться написати

opelsyna 18.01.2011 в 15:59

хочеться написати, що хочеться активности. щось якось все ніби не застойно, але без відповідної енерджі до життя. напитись, шолі. чи то зачекати поки приїде коліжанка і тоді набабахатись в улюбленому пабі??

хочеться написати, що ця пісня таки дає маленький заряд. мабуть, бо з душею виконується.

хочеться написати, що хочеться писати,творити, але якесь не зрозуміле лінивство не дає.

хочеться написати, що я подорослішала, це я явно відчуваю, але дурь так і не вивітрилась.

хочеться написати, що за вікном майже весна(с), сонце світить, трава зелена, плани будуються. бракує лише гормонів та птічьок.

хочеться написати, що я скучаю, але впевнена.

але пишу одне: це повне ге, коли близьким тобі людям важко, а ти не можеш бути поряд.

а ще зараз то частіше хочеться брати власне життя у власні же руки. скоро псіхану і так буде. але тоді я подорослішаю ще більше. чого я не хочу. дилема.

{ 24 коментарі }

хвалюсь

opelsyna 15.01.2011 в 02:18

то про Долину, то про нас, то зокрема про мою літню роботу.(у відево мона мене шматок зобачити)

і ще одна ссилочка, там казали, має бути про Долину, про нас)

http://www.voanews.com/ukrainian/programs/tv/86612627.html

{ 23 коментарі }

0,5

opelsyna 09.01.2011 в 12:08

пів літри

пів метра

пів року

{ 23 коментарі }

в мене є ще декілька слів і я скажу їх просто зараз(с)

opelsyna 08.01.2011 в 18:51

нумеро зеро

життя в великому місті втомлює)

сьогодні був день закупок) нашими пунктами призначення були Петрівка та магазинчик, де все для шульги)

нумеро уно

НАРЕШТІ я була на Петрівці!! аааааааааааааааааааааа!! я би сказала, книжковий рай)) якщо комусь вдасться вийти звідти без книжки, то в даної людини або дуже велика сила волі, яка була зібрана в кулак отако дууууже сильно, або то такий підвид гомо сапіенсів, яких література і вся дана макулатура ну абсолютно не цікавить)) ну от так і ми, без книжок не вийшли. до мене прийшов Дід Мороз і в домашній колекції тепер красується дві нових книжечки:

1. Олександр Явтушенко Легенди Химерного Краю, (дана книжка вже потрапляє в так зване придане, яке перейде в спадок дітям, не Дієго правда))))

2. Дорота Масловська польсько-російська війна під біло-червоним прапором.

нумеро дос

почулась колись в новинах про отой єдиний на всю Україну магазин, де все для лівшів. а так як я повна шульга, то стало цікаво. перш за все обійти весь торговий центр і найти той магазинчик було важко. довелось питатись охоронця дорогу)) йдемо по центру і ось видно красується вивіска "Мир Левши". підходиш ближче і офігіваєш: чи то від розміру самого магазину, чи то від асортименту. займає площу даний склєпік десь тако 2 на 3. вітрини: лишень з права(!!) і на поличках по 5-6 товарів з бешеними цінами. пічялька. і щоб аж таких товарів для шульг там не було, єдина корисна річ, яку найшла, це ножі та чистілки для картоплі з лівою заточкою)) тому ми так подивились, розвернулись, і пішли їсти морозиво, яке нам досиль сподобалось.

оце й усе) а далі знимки)

{ 41 коментарі }

Dear Santa!

opelsyna 01.01.2011 в 17:18

пазязя, тіліпартіруй мене в Франківськ!

бо якшо я буду там, це означатиме, що скоро мій потяг.

а я дуже-дуже-дуже зараз хочу їхати лиш в одному напрямку!

залишаю тобі склянку молока та рисове печиво.

{ 14 коментарі }

Назад | Вперед